Давайте познайомимося!

У своєму блозі Вас вітає вчитель хімії та біології

Ніжинської гімназії №3
Чернігівської області

Динька Світлана Василівна

www.facebook.com


Інструкції з техніки безпеки




                         
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ №___
ЗАВІДУЮЧОГО КАБІНЕТОМ ХІМІЇ
І. Загальні положення
1.1.  Посадова Інструкція розроблена на основі тарифікаційної характеристики вчителя хімії. Під час розробки Інструкції враховані рекомендації з організації охорони праці в освітніх закладах системи Міністерства освіти і науки України.
1.2. Учитель хімії призначається і звільняється з посади директором школи.
1.3. Він повинен мати вищу педагогічну освіту.
1.4. Учитель хімії підпорядковується безпосередньо заступнику директора школи з навчально-виховної роботи.
1.5.  Завідувачу кабінетом хімії підпорядковується безпосередньо лаборант.
1.6. У своїй діяльності вчитель хімії керується Конституцією і законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України й органів управління освіти всіх рівній і питань освіти й виховання учнів; правилами й нормами охорони праці, техніки безпеки й пожежної безпеки, а також Статутом і локальними правовими актами школи (у тому числі правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами й розпорядженнями директора, Інструкцією), трудовим договором (контрактом).
Учитель дотримується положень Конвенції про права дитини.
II. Завдання та обов'язки
Основними напрямками діяльності вчителя хімії є:
2.1. Організація поповнення кабінету обладнанням, приладами і іншими матеріалами, приймання матеріальних цінностей (крім меблів) під відповідальність на збереження, забезпечення зберіган­ня підзвітного майна, участь в інвентаризації та списуванні майна кабінету.
2.2.  Стимулювання соціалізації учнів, формування в них за­гальної культури, свідомого вибору ними професії та готовності функціонування в ринкових умовах.
2.3. Забезпечення режиму дотримання правил і норм з охорони праці в навчальному закладі.
2.4. Завідувач кабінетом хімії:
• Несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;
• забороняє використання обладнання, не передбаченого Типови­ми переліками;
•  здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час робіт, передбачених навчальними програмами;
•  розробляє і періодично переглядає (не менш як один раз на три роки) інструкції з охорони праці, подає їх на затвердження ди­ректору;
• контролює стан обладнання навчального кабінету, його забез­печення протипожежним інвентарем, медичними та індивіду­альними засобами захисту, а також наочною агітацією з питань забезпечення безпечних умов праці та навчання;
• не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасни­ків навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу та інших засобів індивідуального захисту;
• систематично проводить первинний, позаплановий, цільовий та вступний інструктажі з лаборантом та учнями, відповідно їх оформляє в журналах;
•   перевіряє знання і виконання лаборантом та учнями правил та Інструкцій з охорони праці;
• не допускає проведення занять, пов'язаних з небезпекою для життя й здоров'я учнів і працівників школи. У разі виявлен­ня таких фактів повідомляє про це заступника директора  з навчально-виховної роботи, проводить своєчасне розслідуван­ня й облік нещасних випадків, пов'язаних з роботою учнів у ка­бінеті; уживає заходів щодо усунення причин, які призвели до нещасного випадку;
•   вносить пропозиції щодо покращення умов праці й навчання для включення їх в Угоду з охорони праці;
•   допускає у визначеному порядку на заняття представників ди­рекції школи;
•  бере участь у роботі педагогічної ради школи й нарадах, які проводяться дирекцією школи;
•  чергує в школі відповідно до графіку чергувань на перервах між уроками, а також за 20 хв до початку і протягом 20 хв після за­кінчення занять;
•   проходить періодичне медичне обстеження;
•   дотримується етичних норм поведінки в школі, побуті, громад­ських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя.
III. Права
Учитель хімії має право;
3.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, передбаченому Статутом школи.
3.2. На захист професійної честі та гідності.
3.3. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його діяльності, давати відповідні пояснення.
3.4. Захищати свої інтереси самостійно або через посередника у тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування пов'язаного з порушенням учителем норм професійної етики.
3.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.
3.6. Вільно обирати й використовувати методики навчання й виховання, навчальні посібники й матеріали, підручники.
3.7. Підвищувати свою кваліфікацію.
3.8.  Атестуватися на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію й одержувати її у випадку успішного проходження атестації.
3.9.  Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни притягати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках, передбачених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку школи
IV. Відповідальність
4.1. У визначеному законодавством України порядку вчитель хімії несе відповідальність за:
• реалізацію не в повному обсязі навчальних програм відповідно до навчального плану і розкладу навчального процесу:
•   життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;
•   порушення прав і свобод учнів.
4.2. За безпечний стан робочих місць, приладів, інструментів, належний санітарний стан приміщень.
4.3.  Відповідальність за проведення інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, а також записів у класному журналі та «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів».
4.4. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, установлених Інструкцією, учитель несе дисциплінарну відповідальність у порядку, ви­значеному трудовим законодавством.
4.5. За застосування, у тому числі одноразове, методів вихован­ня, пов'язаних з фізичним чи психічним насильством над особис­тістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства й Закону України «Про освіту». Звільнення за цей учинок не є мірою дисциплінарної відповідальності.
4.6. За завдані школі чи учасникам навчального процесу збитки у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків учитель хімії несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим чи цивільним законодавством.
V. Повинен знати
Учитель хімії та завідувач кабінетом повинен знати:
5.1. Вимоги нормативних документів з питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.
6.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку.        
5.3. Правила безпечної експлуатації електрообладнання.
5.4. Правила пожежної та електробезпеки.
6.6. Правила надання першої медичної допомоги.
5.8. Правила виробничої санітарії та гігієни праці.
5.7. Правила користування засобами пожежогасіння та індиві­дуального захисту.
5.8. Шляхи евакуації дітей на випадок виникнення пожежі.
5.9. Особливості змісту навчальних програм з хімії.
5.10. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
5.11. Вимоги до ведення навчальної документації школи.
5.12. Основні теорії методів навчання, їх класифікацію.
5.13. Зміст і засоби оптимізації процесу навчання.
5.14. Психологічні основи диференційованого навчання.
5.15. Сутність уроку як основної форми процесу навчання і виховання.
5.16.  Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з урахуванням конкретних умов.                                                                
5.17. Основи формування системності знань школярів.
5.18. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу виховання школярів.                                                                   
5.19. Педагогічні основи учнівського самоврядування в школі.
5.20.  Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та роботи з батьками.                                                                     
5.21. Сучасні методики навчання з хімії.
5.22. Основну й додаткову літературу, першоджерела з хімії.
5.23. Форми й методи вдосконалення педагогічної майстерності, узагальнення педагогічного досвіду.                                               
VI. Кваліфікаційні вимоги
6.1. Учитель хімії ї завідувач кабінетом хімії повинен мати від повідну вищу освіту.
6.2. Володіти сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, проявляти ґрунтовну професійну компетентність.
6.3. Забезпечувати свідому дисципліну школярів на уроках, під час проведення лабораторних робіт у кабінеті хімії.
6.4. Забезпечувати результативність та якість своєї праці.
6.5. Раз на 5 років проходити навчання на курсах підвищенні кваліфікації з предмета й раз на 3 роки — з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією та присвоєнням ІІІ групи допуску з електробезпеки до 1000 В.
6.6. Проводити вступний, первинний, цільовий та позаплановий інструктажі учнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією у відповідних журналах.
VII. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)
Учитель хімії:
7.1. Працює в режимі виконання встановленого йому навчального навантаження відповідно до розкладу навчальних занять. Бере участь в обов'язкових планових загальношкільних заходах самостійно планує діяльність, яка визначена його посадовим і обов'язками.
7.2. У період канікул, які не співпадають з відпусткою, залучається адміністрацією школи до педагогічної, методичної чи організаційної роботи в межах часу, який не перевищує навчальне навантаження до початку канікул. Графік роботи вчителя під час канікул затверджується наказом директора школи.
7.3. Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх вчителів на умовах погодинної оплати і згідно з тарифікацією (залежно від тривалості заміни).
7.4. Замінюється на період тимчасової відсутності вчителями тієї ж спеціальності чи вчителями, які мають відставання від на­вчального плану у викладанні предмета в певному класі.
7.5. Одержує від адміністрації школи матеріали нормативно-правового й організаційно-методичного характеру, знайомиться з відповідними  документами.
Систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетентності, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи.








ІНСТРУКЦІЯ №___
ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ
І. Загальні положення
1.Хімічні реактиви зберігаються у приміщенні лаборантської у кількостях і порядку, що передбачені цими Правилами.
2. Кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому самому відведеному для нього місці.
3. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках із притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних бан­ках також із притертими пробками.
4. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того, на тарі з вогненебезпечними речовинами на етикетці повинен бути напис «вог­ненебезпечне».
5. Зберігати хімічні речовини без етикеток, із нерозбірливими написами не дозволяється.
ІІ. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин
Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабінеті хімії, за правилами спільного зберігання, можна поділити на такі групи:
1) речовини, що можуть утворювати суміші: калій азотнітрат, барій азотнітрат, кальцій азотнітрат, натрій азотнітрат та інші нітрати;
2) самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрій металевий, кальцій металевий, кальцій карбід, натрій пероксид, барій пероксид, алюмінієвий пил, цинковий пил та інші;
3) легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я. До них належать:
а) рідкі речовини: бензин, бензен, сірковуглець, ацетон, толуен, ксилол, гас, спирти (етиловий, бутиловий та інші), діети­ловий етер тощо;
б) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;
4) речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна та сульфатна кислоти, хромовий ангідрид та інші;
5) горючі речовини: сірка, вугілля та інші.
1. Кожна з перелічених груп хімічних речовин повинна зберігати­ся окремо одна від одної.
2. У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими й вогнене­безпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах або спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, а стінки й дно яких викладають листовим азбестом. Ящики встановлюють на підлозі подалі від проходів і нагрі­вальних приладів.
3. Під час зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин, вихо­дячи з фізико-хімічних властивостей, треба дотримуватися до­даткових заходів безпеки, а саме:
а) діетиловий етер потрібно зберігати ізольовано від інших ре­човин у холодному й темному місці, бо в разі зберігання його на світлі утворюється вибухова речовина — етил пероксид;
б) металевий калій і натрій повинні зберігатися в товстостінних скляних банках із широкими шийками, які щільно закрива­ються корковою пробкою, під шаром сухого гасу, парафіну або трансформаторного масла в ящиках з піском;
в) натрій пероксид дозволяється зберігати в залізних банках із залізними кришками, які щільно закриваються, або в тов­стостінних скляних банках із притертими пробками. Натрій пероксид — окисник. У суміші з горючими речовинами ви­бухонебезпечний. Легко спалахує від змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, не допускаючи кон­такту з горючими матеріалами, оберігати від зволоження, пилу і світла;
г) сірковуглець, у зв'язку з підвищеною леткістю й вогненебез­печністю, треба зберігати під шаром води, з водою сіркову­глець не взаємодіє і в ній не розчиняється;
д) пероксид Натрію, пероксид Гідрогену, хлоридну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом відновниками — вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;
е) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор із бромом та іодом;
ж) під час зберігання калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин за кімнатної температури спалахує внаслідок стикання з по­рошком калій перманганату; від змочування порошку ка­лій перманганату утворюється неміцний продукт (Мn2О7), який легко розкладається з вибухом; під час розтирання по­рошку калій перманганату із сіркою або фосфором відбува­ється вибух.
4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рід­ких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість велика, його поміщають у герметичний металевий футляр.
5. Кристалічний іод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.
6. У приміщенні, де зберігаються хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекис­лотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.






ІНСТРУКЦІЯ №___
ПРАВИЛА ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ В КАБІНЕТІ ХІМІЇ
I. Загальні положення
Поводження з електроприладами в кабінетах хімії потребує вели­кої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки.
1. У кабінеті хімії, треба використовувати електронагрівальне та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення та закритого типу.
Під час експлуатації керуватися паспортом та інструкцією заводу-виробника.
2. Усі електронагрівальні прилади під час їх експлуатації повинні мати достатню теплоізоляцію знизу і з боку стін.
Як теплоізоляцію можна використати керамічні плити, арку­шевий азбест та інші негорючі матеріали з малою теплопровід­ністю.
3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона та кож перевіряє захисне заземлення, електропроводку й загальний стан електромережі.
4. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць забороняється.
5. Подачу струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує тільки вчитель або особа, яка обслуговує електромережу школи.
6. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів.
7. Після закінчення експериментів подача струму негайно припиняється. Шафи з розподільними щитами замикають на замок.
II. Електрична мережа
Електропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПЕУ). Крім того:
1. Усі доступні для доторкування електротехнічні пристрої надійно ізолюють.
2. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можна через  штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної ме­режі. Потужніші нагрівачі та інші прилади необхідно приєднувати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів.
3. Розподільні щити вміщують у шафах, виготовлених з вогнетривких матеріалів.
4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у міс­цях, які зручні для спостереження й обслуговування.
5. Заземлення електрообладнання треба виконувати за інструк­цією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах освіти.
6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету хімії потрібно здійснюватися одним загальним рубильником.
7. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця.
8. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці.
9. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропускати їх крізь отвори у стінах, у стулках витяжних шаф, приладах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручуванням; користуватися несправними штепсельними з'єднаннями, перемикачами тощо.
10. У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або вуглекислотним вогнегасником, а за необхідності викликати пожеж­ну службу.






ІНСТРУКЦІЯ №______
НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ
У КАБІНЕТІ ХІМІЇ
І.Загальні положення.
 Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні випадки (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми  осколками скла і т. д.). Слід пам'ятати, що чим швидше буде надано допомогу потерпілому, тим менше буде поганих наслідків.
У кабінеті хімії має бути аптечка з набором медикаментів і перев'язувальних засобів.                                                                      
В аптечці має бути інструкція щодо надання першої медичної допомоги.                                                                                       
II. Перша допомога в разі отруєнь                                                
Карбон(ІІ) оксидом
Ознаки отруєння: запаморочення, головний біль, слабкість блювання, шум у вухах, судоми і втрата свідомості.                     
Перша допомога: потерпілого негайно вивести на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з додаванням 5% -ї вуглекислоти (С02)). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками. У разі потреб робити штучне дихання до прибуття лікаря.
Сірководнем (дигідрогенсульфідом)
Ознаки отруєння: запаморочення, головний біль, нудота, загальна слабкість, У деяких випадках може настати раптова смерть унаслідок ураження дихальних шляхів.                                       
Перша допомога: потерпілому треба забезпечити доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з додаванням 5-7%-ї вуглекислоти.
Оксидами Нітрогену                                                               
Ознаки отруєння: оксиди Нітрогену діють насамперед на слизову оболонку й дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання. Отруєння оксидами Нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждаю її захворюванням серця.                                                                   
Перша допомога: потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати будь-яких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.
Хлором
Ознаки отруєння: хлор має сильну подразнювальну дію на верхні дихальні шляхи. Кашель у разі тривалої дії посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання.
Навіть у разі короткочасної дії хлору можливе набрякання легень.
Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем. Зігрівати потерпілого грілками. 
Бромом                                           
Ознаки отруєння: бром уражає дихальні шляхи, подібно до отруєння хлором, зумовлює ще сильніше ураження очей і слизових оболонок. Потрапляючи на шкіру, спричиняє сильні опіки.
Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря. Якщо він не втратив свідомості, слід застосувати інгаляцію (вдихання водяної пари з додаванням амоніаку) і полоскання горла розчином питної соди.
Сульфур (ІV) оксидом      
Ознаки отруєння: сильно подразнює слизові оболонки, спричиняє кашель  і чхання.
Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою натрій гідроген карбонату 2%.
Ознаки отруєння: сильно діє на слизові оболонки, спричиняє сльозотечу й  запалення очей, сильний кашель, жар у горлі.
Крім того, у потерпілого з'являються нудота й напади задишки.
Перша допомога: у разі отруєння дати потерпілому випити велику кількість води з додаванням до неї оцтової або лимонної кислоти, викликати блювання, дати молоко, яєчний білок; у разі отруєння внаслідок  вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря і дати йому  вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.
Отруйними органічними рідинами     
Якщо в організм потрапили отруйні органічні рідини: ацетон, формалін, метиловий, аміловий спирти, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молоко і яєчний білок.
Карбон дисульфідом
Потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати нашатирний спирт, дати 15-20 ефірно-валеріанових крапель з водою, валідол, напоїти міцним солодким чаєм.
Натрій флуоридом
Забезпечити  потерпілому повний  спокій,  напоїти  молоком з яєчним  білком або дати вапнисту воду.
Сульфатною кислотою
Дати потерпілому проковтнути шматочок льоду й покласти лід на живіт, прополоскати рот 1% -м розчином калій пермангана­ту або 2%-м розчином питної соди, молоко, яєчний білок, розчин  крохмалю.                                                                                           
Ртуттю                                                                                     
Ртуть металева в разі вживання всередину навіть у порівняно  невеликих кількостях не спричиняє отруєння, проте небезпечними є  пари ртуті її солі.                                                                        
Ознаки отруєння: металевий присмак у роті; слинотеча; пекучий біль у стравоході, нудота.                                                          
Перша допомога: негайно викликати блювання, давати xвopoму молоко, яєчний білок (краще суміш білка з молоком). Добре також дати хворому активоване вугілля у воді або магній гідроксид. Викликати лікаря.                                                                            
ІІІ. Перша допомога в разі опіків                                                
Під час роботи в кабінетах хімії найбільш імовірними є термічні й хімічні опіки.                                                                        
Причиною термічних опіків є доторкування голими руками до розпечених або дуже нагрітих частин лабораторного обладнання. Хімічні опіки є результатом дії на шкіру різних хімічних речовин: кислот, лугів, деяких органічних сполук тощо.                               
З кислот найнебезпечнішими є концентрована нітратна і флуоридна кислоти, що спричиняють дуже болючі пошкодження, які і довго не заживають.                                                                         
У разі термічних опіків першого ступеня уражень місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні  якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином калій перманганату, брильянтової зелені, розчином йоду, застосовувати народні засоби, різні олії,і вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. У разі важких опіків необхідно негайно підправити потерпілого до лікувального закладу.                                                               
У разі одержання хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної йоди протягом 15-20 хв, забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрогенкарбонату 2 % (у разі потрапляння кислоти) або  розчином оцтової чи лимонної кислоти з масовими частками за  речовинами 1-2 % (у випадку потрапляння лугу), ополіскують водою й накладають марлеву пов'язку з риванолом або фурациліном.
У разі опіків під час роботи з металевим натрієм, а також фос­фором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речо­вини, а потім промити великою кількістю води.
IV. Перша допомога в разі поранення
Надаючи першу допомогу в разі поранення (поріз склом тощо), необхідно виконувати такі правила:
1. Той, хто надає допомогу в разі поранення, повинен з милом по­мити руки, а якщо це зробити неможливо — змазати пальці йод­ною настоянкою.
Доторкатися до самої рани навіть вимитими руками не дозволя­ється. Не дозволяється обмивати рану водою.
2. Очищати рану механічно можна тільки з використанням сте­рильного пінцету або стерильної марлі.
3. Після очищення змазати поверхню шкіри навколо рани йодною спиртовою настоянкою, накласти марлеву пов'язку.
4. Якщо поріз невеликий, то присипати його білим стрептоцидом або порошком іншого сульфаніламідного препарату, покрити стерильною марлею і забинтувати.
5. У разі серйозного порізу й сильної кровотечі викликати лікаря. До його приходу накласти джгут вище рани, покрити рану сте­рильною марлею.
6. У разі поранення склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом; виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибини рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують і звертаються до лікаря.
     

ІНСТРУКЦІЯ №____
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТІ ХІМІЇ

I. Загальні положення
1. Працюйте в кабінеті хімії обов'язково в халаті.
2. Під час роботи в кабінеті хімії будьте обережними, додержуй­тесь порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила техніки безпеки. Безладність, поспішність, недбалість у роботі й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до не­щасних випадків.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи
І. Перед початком роботи:
а) чітко з'ясуйте порядок і правила проведення досліду;
б) перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання;
в) звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.
2. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3. Виконуйте тільки ту роботу, що передбачена завданням або доручена вчителем. Виконувати роботи, не пов'язані із завданням, забороняється.
4. Не відволікайтеся самі й не відволікайте інших від роботи сто­ронніми розмовами.
15. Перед початком роботи з легкозаймистими й горючими речови­нами вимкніть усі пальники. I

ІII. Вимоги безпеки під час виконання роботи
І.Для виконання завдання користуйтеся посудом, приладами й реактивами, що видані вчителем.
2. Хімічні речовини для дослідів беріть у кількостях, передбаче­них методикою проведення досліду або за вказівкою вчителя.
3. Перед тим як узяти реактив, необхідний для досліду, прочитай­те етикетку на тарі (склянці або банці), щоб запобігти помилці.
4. Не беріть хімічні речовини голими руками. Використовуйте для цього фарфорові ложечки, совочки, шпателі,
5. Насипайте або наливайте реактиви на столі (сухі — над арку­шем паперу, рідкі — над листом).

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
1. Привести робоче місце в порядок.
2. Після закінчення роботи ретельно вимийте руки з милом.


V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. У разі виявлення несправності установок негайно припиніть ро­боту й повідомте про це вчителю.
2. У разі потрапляння на шкіру, одяг будь-яких речовин негайно припиніть роботу і змийте їх великою кількістю води.






ІНСТРУКЦІЯ №____
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ І ПРАКТИЧНИХ РОБІТ У КАБІНЕТІ ХІМІЇ

I. Загальні положення
1. Усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуально­го захисту (халатами, гумовими рукавицями та ін.) за діючими нормами, що передбачені для працівників хімічних лаборато­рій, відповідно до ДНАОП 0,00-4.26-96 «Положення про поря­док забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціаль­ним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту». Відповідальність за забезпечення засобами індивідуального захисту учнів і працівників у кабінеті хімії несе керівник на­вчального закладу.
2. Спецодяг і засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в шафах, спеціально призначених для цієї мети.
З.Вхід стороннім особам до кабінету хімії під час проведення практичних занять забороняється.
4. Доступ учнів до місць зберігання хімічних реактивів має бути виключений.
5. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повин­на перевищувати потреби для уроку, який проводиться.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи
1. Перед початком практичних занять у кабінеті хімії перевіря­ють справність усього обладнання, газової мережі, роботу вен­тиляції тощо. У разі виявлення якихось несправностей, що мо­жуть створити підвищену небезпечність, робота в кабінеті хімії не виконується доти, доки не усунуть цих несправностей.
2. Користуючись якими-небудь речовинами для дослідів, треба уважно прочитати етикетку на склянці або іншій тарі, в якій зберігаються реактиви, щоб запобігти помилкам, що можуть призвести до нещасних випадків.
3. Перед початком роботи на парті учня мають бути зошит, руч­ка, інструкція з виконання роботи та реактиви. Учні повинні ознайомитись із правилами техніки безпеки під час хімічних дослідів.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
1. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, проводять тільки у витяжній шафі зі справно діючою вентиляцією.
2. Установлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять до­сліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, обгороджують (з боку стулок шафи) захисним екраном з ор­ганічного скла. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.
3. Забороняється брати реактиви незахищеними руками. Для цьо­го використовують фарфорові ложки, шпателі або совочки.
4. Насипати або наливати реактиви треба на столі.
5. Просипаний або вилитий випадково реактив зсипати або злива­ти назад у тару до основної кількості реактивів не дозволяється.
6. Для нейтралізації пролитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії повинні стояти склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими речовинами (соди та оцтової кислоти).
7. Визначаючи речовину за запахом, не можна нахилятися над горлом посудини й сильно вдихати пару і газ, що виділяєть­ся. Для цього треба легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно.
8. Закріплювати посуд у тримачах штатива потрібно обережно, обертаючи посуд навколо осі, поки не відчуватиметься невели­ке утруднення в обертанні.
9. Під час нагрівання рідин не можна заглядати в посудину згори, бо в разі можливого викидання нагрітої речовини можуть бути нещасні випадки.
10. Забороняється тримати вогне- і вибухонебезпечні речовини по­близу відкритого вогню й сильно нагрітих предметів.
11. Забороняється залишати без нагляду запалені газові пальники й спиртівки, а також увімкнені електронагрівальні прилади.
12. Під час роботи з легкозаймистими, вогне- і вибухонебезпеч­ними реактивами не слід носити одяг із синтетичних або змі­шаних тканин, бо в разі спалахування ці тканини не горять, а плавляться, пристають до шкіри, спричиняючи важкі опіки.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
1. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електропри­лади, закрити газові й водопровідні крани.
2. Не можна виливати в раковину залишки кислот, лугів, сульфуровмісних сполук, вогненебезпечних рідин, а також розчини, утворені в результаті досліду. Ці речовини треба зливати в при­значені для цієї мети склянки.
3. Щоб запобігти засміченню каналізації, не можна кидати в ра­ковину папір, пісок та інші тверді речовини.
4. Після закінчення роботи учні повинні одержані в результаті до­слідів речовини злити у відповідний посуд, помити руки з ми­лом, прибрати робочий стіл і здати його вчителю.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. У випадку аварії (розбився прилад, склянка з агресивною ріди­ною), коли починають виділятися у значній кількості отруйні гази й пари, треба негайно вивести всіх учнів із приміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, засто­совуючи протигаз та інші захисні засоби.
2. Металеві калій і натрій, що загорілися, треба гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або з допо­могою азбестової ковдри. Забороняється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид Карбону.
3. Якщо під час аварії будуть розлиті органічні розчинники в кількості понад 0,05 л, то необхідно:
а) негайно вивести учнів із приміщення;
б) загасити в приміщенні всі пальники та вимкнути електричні прилади;
в) зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;
г) розлиту рідину засипати піском або тирсою, з допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
д) припинити провітрювання приміщення тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
є) під час прибирання треба користуватися захисними окулярами й гумовими рукавицями.
4. Якщо виявляться якісь несправності у використовуваних вами приладах, установках, недоброякісність посуду, негайно припиніть роботу й повідомте вчителю.
5. У випадку виникнення пожежі потрібно негайно викликати пожежників, звільнити приміщення, у міру можливостей ужити заходів з ліквідації пожежі, використовуючи всі засоби пожежогасіння, які є в кабінеті.
6. У разі короткого замикання необхідно знеструмити розподільник-щит, звільнити приміщення, повідомити дирекцію школи.
7. У разі травмування учня потрібно надати першу медичну допо­могу, а за необхідності викликати швидку допомогу.



                      
ІНСТРУКЦІЯ №_____
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ З МЕТАЛЕВИМ НАТРІЄМ

I. Загальні положення
Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню може супроводжуватися вибухом.
Під час роботи з металевим натрієм треба бути особливо обе­режним.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи
1. Не можна допускати контакту натрію з водою, вологими пред­метами, а також органічними сполуками, ідо містять хлор, і твердим карбон оксидом.
2. Забороняється працювати з лужними металами за високої воло­гості в приміщенні.
3. Зберігати металевий натрій треба в скляній банці, щільно за­критій корковою пробкою, під шаром зневодненого гасу, пара­фіну або трансформаторного масла. Банки поміщають у металевий ящик з піском.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
І.Усі роботи з металевим натрієм треба виконувати на листах у витяжній шафі, одягнувши захисні окуляри й гумові рукави­ці, подалі від джерел води й тепла.
2. Виймати металевий натрій з тари, завантажувати його в апа­рати тощо слід тільки пінцетом або щипцями. Гас, парафін і трансформаторне масло з поверхні металів витирають філь­трувальним папером.
3. Різати металевий натрій слід на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного масла або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук із чистим металом на повітрі може статися вибух.
4. Прилади й посуд, в яких підозрюється наявність металевого на­трію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після того, коли весь метал розчиниться в ньому, можна мити водою.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
1. Відходи (обрізки) металевого натрію збирати в окремі банки зі зневоднененим гасом для наступного знищення в цей самий день. Накопичувати залишки натрію не дозволяється.
2. Викидати залишки металевого натрію в каналізаційну ракови­ну або тару для збирання сміття не дозволяється.
3. Відходи металевого натрію в кількості до 2 г знищують повніс­тю, розчиняючи його в етиловому спирті. Розчиняти треба неве­ликими порціями, утворений розчин зливають у каналізацію.


V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. Металевий натрій, що загорівся, треба гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або з допомогою азбестової ковдри.
2. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид Карбону (вуглекислоту).


                      

ІНСТРУКЦІЯ №___
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ З ОРГАНІЧНИМИ РОЗЧИННИКАМИ

I. Загальні положення
1. Працюючи з органічними розчинниками, треба враховувати, що багато з них небезпечні як сполуки, що мають значну ток­сичність і переважно є легкозаймистими.
2. Під час роботи з розчинниками завжди: треба бути: дуже обе­режним, не можна допускати навіть незначної недбалості, бо це може призвести до нещасного випадку.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи:
1. Роботу з розчинниками виконувати обов'язково у витяжній шафі.
2. Посуд, в якому виконується дослід з органічними розчинниками, перед заповненням має бути чистим і сухим.
3. Розчинники необхідно зберігати в товстостінному скляному по­суді з притертою пробкою.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
1. Під час роботи з легкозаймистими розчинниками: всі пальники , що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба погасити, а електричні нагрівальні прилади вимкнути.
2. Неприпустимо під час дослідів з розчинниками залишати робо­че місце без нагляду.
3. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті, не повинна перевищувати потреби для уроку, який проводиться.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
Забороняється виливати органічні розчинники в каналізацію. Потрібно збирати їх після проведеної роботи в призначену для цьо­го тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, пого­джених із санітарною та пожежною інспекціями.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
2.  Якщо під час роботи будуть розлиті органічні розчинники, то необхідно:
•   вивести учнів із приміщення;
•   погасити всі пальники й вимкнути електричні прилади;
•   зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;
•   розлиту рідину засипати піском або тирсою, з допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
• припинити провітрювання приміщення тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;



ІНСТРУКЦІЯ №___
ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ВИТЯЖНОЮ ШАФОЮ
І. Загальні положення
1. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, кабінет хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафами.
2.        Витяжні шафи, як правило, виготовляють з металевих конструкцій; склити їх бажано армованим склом.
Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх з внутрішнього боку оббивають жерстю з азбестовою прокладкою на висоту не меншу ніж 0,5 м для захисту від полум'я пальників або електронагрівальних приладів.
3. Витяжні шафи обладнують верхніми й нижніми відсмоктувачами (вмикання відсмоктувачів регулюють залежно від густини газів і пари, що виділяються).
4.        Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктуваного повітря в переріз відкритих на 15-20 см стулок шафи була в межах 0,3-0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливими
речовинами швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0-1,5 м/с у перерізі витяжної шафи.
5. Стулки витяжної шафи повинні відчинятися й зачинятися тільки у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки в потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції.
6. Всередині витяжні шафи обладнують електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні. Електропроводка до світильників викону­ється відповідно до Правил улаштування електропроводок у вибухонебезпечних приміщеннях. Перемикачі встановлюють поза шафою.
7. До витяжної шафи повинні бути підведені газ і вода. Парові крани встановлюють біля переднього борта шафи з таким розрахунком, щоб запобігти випадковому їх відчиненню.
8. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводок з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.
II. Правила користування
1.        Витяжну шафу вмикають не раніше ніж за 15 хв. до початку роботи. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими (опущеними з невеликим зазором для тяги). Відкривати їх
дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більшу як половина висоти отвору.
3.           Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.
4.           Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути зачиненими. Внаслідок порушення цього правила знижується ефективність роботи вентиляції.
5.  Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи в приміщеннях кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.




Інструкція з безпеки життєдіяльності під час проведення екскурсій з хімії №

I. Загальні положення
І.1. До екскурсії допускаються учні, які пройшли спеціальне навчання, інструктаж з безпеки життєдіяльності.
1.2. Проведення інструктажів та перевірка знань з питань безпеки жит­тєдіяльності здійснюються у межах навчальної програми й оформ­ляються відповідно до журналу з інструктажу.
1.3. Виконання даної інструкції є обов'язковим для всіх осіб, які про­водять екскурсії з хімії.
1.4. Для екскурсії обираються природні об'єкти, виробництва, на яких забезпечуються повна безпека її проведення.
1.5. Керівник екскурсії повинен вести постійний нагляд за учнями.
II.  Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед екскурсією учнів необхідно ознайомити із загальною харак­теристикою об'єкта, маршрутом і правилами безпеки, яких необхід­но дотримуватись під час екскурсії.
2.2.Кількість учнів, які одночасно беруть участь в екскурсії, не повинна перевищувати 25 чоловік.
2.3.Вирушаючи на екскурсію з учнями, вчитель повинен мати при собі дорожню аптечку першої допомоги.
2.4.Допущені до екскурсії учні повинні бути відповідно одягнені й не мати при собі предметів, що створюють небезпеку під час проведен­ня екскурсії.
2.5.Перед проведенням екскурсії зробити перекличку учнів і відмітити присутніх.
III. Вимоги безпеки підчас роботи
3.1.Після прибуття на місце екскурсії зробити другу перекличку.
3.2.Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується гро­мадський транспорт, посадку здійснювати групами під керівни­цтвом дорослого {вчителя, керівника). При цьому в транспортні за­соби входять спочатку учні, а потім особа, яка ними керує. У такому самому порядку здійснюється висадка учнів із транспортного засо­бу. Можна доставляти учнів до місця екскурсії також і на спеціально виділених транспортних засобах. Для цього дозволяється викорис­товувати автобуси і закриті вантажні машини.
3.4.Перед перевезенням у транспорті з учнями проводиться інструктаж з правил дорожнього руху.
3.5.Перевозити учнів на відкритих вантажних машинах забороняється.
3.6.Під час екскурсій учні виконують завдання за вказівкою вчителя.
IV.  Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.Після закінчення екскурсії перед поверненням додому вчителі виводять усіх учнів з об'єкта екскурсії і перевіряють наявність їх за списком.
4.2.Після повернення з екскурсії ще раз перевіряють учнів за списком.
V.  Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1.У випадку травм потерпілому надають першу домедичну допомогу.
5.2.У випадку виникнення небезпечної ситуації на місці екскурсії учи­телі виводять учнів у безпечне місце.

Інструкція з безпеки життєдіяльності під час роботи з кислотами №____

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з безпеки життєдіяльності під час роботи з кислотами (далі — Інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять з хімії (де­монстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт).
1.2.  Інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці ДНАОП 9.2.30-1.06-98 «Правила безпеки під час про­ведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 № 222.
1.3. Усі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті хімії (учні, лаборанти, вчителі) мають користуватися засобами індивідуального захисту: халатами — на кожному уроці, гумовими рукавицями, за­хисними окулярами — за вказівкою вчителя.
1.4.  Будьте обережні під час роботи з кислотами, потрапляння їх на шкі­ру та особливо в очі викликає хімічні опіки.
2.  Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.  Чітко визначте порядок і правила безпечного проведення досліду.
2.2.   Звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.
2.3.   Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предме­тів, необхідних для виконання завдання.
2.4.   Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
2.5.   Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або за до­рученням учителя.
2.6.   Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3.  Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1.   Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3.2.   Для виконання завдання користуйтеся посудом, приладами та реак­тивами, які видає вчитель. Брати посуд, реактиви з інших столів не дозволяється.
3.3.   Хімічні речовини для досліду слід брати тільки в кількостях, передба­чених інструкцією для проведення досліду, або за вказівкою вчителя.
3.4.   Перед тим як узяти реактив, необхідний для досліду, прочитайте етикетку на тарі (банці або склянці), щоб попередити помилку.
3.5.   Не беріть реактиви незахищеними руками. Використовуйте для цього фарфорові ложечки, совочки та шпателі.
3.6.   Насипайте або заливайте реактиви на столі (сухі — над аркушем па­перу, рідкі — над лотком).
3.7.   Не зсипайте розсипаний і не зливайте розлитий реактив назад у тару до основної кількості реактиву.
3.8.   Не пробуйте хімічні речовини на смак, адже будь-яка з них тією чи іншою мірою отруйна.  
3.9.   Визначаючи речовини за запахом, не нахиляйтеся над шийкою посудини, і не вдихайте пару або газ, що виділяється. Для цього треба легким рухом долоні над шийкою посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати їх обережно в невеликих кількостях.
3.10.    Розбавляючи концентровані кислоти, обережно доливайте кисло­ту у воду, а не навпаки.
3.11.    Користуйтеся піпетками та пастками, гумовими грушами для на­бирання рідких хімічних реактивів.
3.12.    Про всі випадки розливання кислоти необхідно повідомляти вчи­теля або лаборанта. Самостійно прибирати будь-які реактиви не до­зволяється.
3.13.    Під час усіх операцій з кислотами обов'язково застосовуйте засоби індивідуального захисту (гумові рукавиці, захисні окуляри тощо).
3.14.    Додержуйте правил особистої гігієни. Під час роботи в кабінеті хі­мії не пийте воду і не вживайте їжу.
4.  Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.   Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять ви­конуйте за вказівкою вчителя.
4.2.   Не виливайте в каналізацію залишки кислот. Зливайте їх у банки і склянки, спеціально призначені для цього.
4.3.   Після закінчення роботи вимийте руки з милом, зніміть халат і повісь­те його в шафу, призначену для зберігання спецодягу.
5.  Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1.   Уразі потрапляння на шкіру кислоти слід негайно змити її залишки зі шкіри водою, а потім слабким розчином питної соди.
5.2.   У разі потрапляння в очі кислоти негайно промийте їх великою кіль­кістю води. Після цього накладіть ватний тампон, змочений розчи­ном натрій гідрогенкарбонату з масовою часткою 3 %.


                     

Інструкція з безпеки життєдіяльності під час роботи з лугами №____

1.   Загальні положення
1.1.      Інструкція з безпеки життєдіяльності під час роботи з лугами у ка­бінеті (лабораторії) хімії загальноосвітнього навчального закладу (далі— Інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-ви­ховного процесу під час проведення практичних занять з хімії (де­монстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт) у загаль­ноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності.
1.2.       Інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці ДНАОП 9.2.30-1.06-98 «Правила безпеки під час про­ведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 № 222.
1.3.       Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання всіма, хто працює в кабінеті хімії.
1.4.    Усі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті хімії (учні,
лаборанти, вчителі) мають користуватися засобами індивідуального
захисту: халатами — на кожному уроці, гумовими рукавицями, за­-
хисними окулярами — за вказівкою вчителя. 

     2.Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.       Чітко визначте порядок і правила безпечного виконання дослідів відповідно до «Правил безпеки під час проведення навчально-ви­ховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів».
2.2.        Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для роботи предметів і матеріалів.
2.3.        Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предме­тів, необхідних для виконання завдання.
2.4.        Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
2.5. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доруче­на вчителем.
3.   Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1.       Для виконання завдання користуйтеся посудом, приладами та реак­тивами, які видає вчитель. Брати посуд, реактиви з інших столів не дозволяється.
3.2.       Хімічні речовини для досліду слід брати тільки в кількостях, передбачених інструкцією проведення досліду, або за вказівкою вчителя.
3.3. Перед тим як узяти реактив, необхідний для досліду, прочитайте
етикетку на тарі (банці або склянці), щоб попередити помилку.
3.4. Не беріть реактиви незахищеними руками. Використовуйте для цього фарфорові ложечки, совочки та шпателі.
3.5.       Насипайте або заливайте реактиви на столі (сухі — над аркушем па­перу, рідкі — над лотком).
3.6.       Не зсипайте розсипаний і не зливайте розлитий реактив назад у тару до основної кількості реактиву.
3.7.       Не пробуйте хімічні речовини на смак, адже будь-яка з них тією чи іншою мірою отруйна.
3.8.       Визначаючи речовини за запахом, не нахиляйтеся над шийкою по­судини і не вдихайте пару або газ, що виділяється.
3.9.       Нагріваючи рідини, тримайте посудину отвором від себе і не спря­мовуйте її на сусідів. Не нагрівайте посудини вище рівня рідини, а також порожні з краплями вологи всередині.
3.10.         Не зазирайте в посудину згори під час нагрівання, оскільки в разі викидання киплячої рідини можете травмуватися.
3.11.         Знімайте посуд з нагрітим реактивом (і з водою) обережно, разом з пробіркотримачем або лапкою штатива, не роблячи різких рухів.
3.12.         Нагріваючи реактиви, не залишайте їх без нагляду навіть на корот­кий час.
3.13.         Про всі випадки розливання рідин або розсипання твердих реакти­вів необхідно повідомити вчителя або лаборанта. Самостійно при­бирати будь-які реактиви не дозволяється.
3.14.         Під час усіх операцій з лугами обов'язково застосовуйте засоби ін­дивідуального захисту (гумові рукавиці, захисні окуляри тощо).
3.15.         Додержуйте правил особистої гігієни. Під час роботи в кабінеті хі­мії не пийте воду і не вживайте їжу.
4.   Вимоги безпеки після закінчення роботи
4. 1. Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять виконуйте за вказівкою вчителя.
4.2.    Не виливайте в каналізацію залишки лугів. Зливайте їх у банки
і склянки, спеціально призначені для цього.
4.3.    Після закінчення роботи вимийте руки з милом, зніміть халат і повісь­-
те його в шафу, призначену для зберігання спецодягу.
5. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1.      У випадку необережного поводження з лугами слід негайно змити їх залишки зі шкіри водою або слабким розчином борної кислоти (розчином оцтової чи лимонної кислоти) з масовими частками ре­човин 1-2 %, потім ополоснути водою і накласти марлеву пов'язку з риванолом або фурациліном.
5.2.      У разі потрапляння в очі будь-якої речовини негайно промийте їх великою кількістю води. Після цього промийте додатково розчином борної кислоти з масовою часткою 2 % (1 чайна ложка борної кис­лоти на склянку води). Після завершального промивання чистою водою під повіки слід увести дві-три краплі натрій альбуциду з ма­совою часткою розчиненої речовини 30 %.



     
                             

Інструкція з безпеки життєдіяльності під час роботи зі скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла №___

1. Загальні положення
1.1. Інструкція з безпеки під час роботи зі скляним лабораторним по­судом та іншими виробами зі скла поширюється на всіх учасників
навчально-виховного процесу під час проведення практичних за­нять з хімії (демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт)
1.2.      Інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці ДНАОП 92,30-1.06.98 «Правила безпеки під час про­ведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 № 222.
1.3.      Усі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті хімії (учні, лаборанти, вчителі) мають користуватися засобами індивідуального захисту: халатами гумовими рукавицями, захисними окулярами — за вказівкою вчителя.
1.4.      Будьте дуже обережні під час роботи зі скляним посудом та іншими виробами зі скла.
1.5.      Під час збирання приладів зі скла забороняється докладати надмір­них зусиль.
1.6.      Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для перемішуван­ня розчинів та з іншою метою, повинні бути оплавлені.
2.   Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.        Чітко визначте порядок і правила безпечного проведення досліду.
2.2.        Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для роботи предметів і матеріалів.
2.3.        Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предме­тів, необхідних для виконання завдання.
2.4.        Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
2.5.        Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доруче­на вчителем.
2.6.        Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1.       Тонкостінний посуд слід закріплювати в затискачах штативів обе­режно, злегка повертаючи навколо вертикальної вісі або переміщу­ючи вверх-вниз.
3.2.       Під час з'єднання окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною. Щоб полегшити складання приладів, кінці скляних тру­бок змочують водою та змащують вазеліном або гліцерином.
3.3.  Під час нагрівання скляних пластинок слід спочатку рівномірно прогріти весь предмет, а потім вести місцеве нагрівання.
3.4.   Для змішування або розбавлення речовин, що супроводжуються ви­-
діленням тепла, а також для нагрівання хімічних речовин слід вико­-
ристовувати фарфоровий або теплостійкий скляний посуд.
3.5.    Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати
на відкритому вогні, плоскодонні колби слід нагрівати лише на ме­-
талевому розсіканні полум'я.
3.6.       Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою проб­кою доти, доки вона не охолоне.
3.7.       Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою трима­ють за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником.
3.8.       Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка, колби були спрямовані в напрямі від себе і сусідів по роботі, при цьому посуд наповнюють рідиною не більше ніж на третю частину об'єму.
4.   Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.    Уламки, які утворились у результаті різання чи випадкового пошко­-
дження скляного посуду, необхідно негайно зібрати за допомогою
щітки та совка.
4.2.    Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке,
легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури.
Для миття посуду щітками («йоржами») дозволяється спрямовувати
дно посудини тільки-від себе або вниз.
5.   Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1.       Уразі травмування (поранення тощо) або нездужання обов'язково повідомити вчителя.
5.2.      Той, хто надає допомогу в разі поранення, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо — змастити пальці іодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.
5.3.      У разі незначних порізів рану обробляють іодною настоянкою і на­кладають марлеву пов'язку, яка захищає організм від мікробів і спри­яє швидкому зсіданню крові.
5.4. У разі поранення склом або іншим предметом рану промивають ве­ликою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим ети­ловим спиртом; виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом; якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру навколо рани обробляють іодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують і звертаються до медпункту.
5.5.  У разі серйозного порізу і сильної кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, накрити рану стерильною марлею і негайно ви­кликати лікаря.




                             

Інструкція з протипожежної безпеки в кабінеті хімії №____

1. Загальні положення
1.1. Інструкція з протипожежної безпеки поширюється на всіх учасни­ків навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять з хімії (демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт)
1.2. Інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці ДНАОП 9.2,30-1.06.98 «Правила безпеки під час про­ведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.П.98 № 222.
1.3. У кабінеті хімії повинні знаходитись первинні засоби пожежогасін­ня: вогнегасник — 2 шт., ящик або відро з піском (об'ємом близько 0,01 m3), вогнестійка ковдра. До них обов'язково необхідно забезпе­чити вільний доступ.
1.4.  Розташування меблів та обладнання повинно забезпечувати швидку
евакуацію. Забороняється розташовувати меблі, прилади, посібни­-
ки, що не використовуються під час навчального процесу.
1.5.  Усі навчально-наочні засоби мають зберігатися у шафах, стелажах   чи на стаціонарно встановлених стійках і тільки ті, що передбачені
переліками та навчальними програмами.
1.6.  Легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини треба зберігати у лаборантській у залізних шафах (із матеріалів, що не згоряють) і використовувати тільки під час заняття.
1.7.  Припливно-витяжна вентиляція повинна вимикатися за 30 хв до початку роботи і вимикатися після закінчення робочого дня.
1.8.  Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних або пожежовибухових газів і парів, слід виконувати у витяжній шафі зі справною вентиля­цією.
1.9.   Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету повинно здій­снюватись одним загальним рубильником.
2.  Вимога безпеки перед початком роботи
2.1.   Чітко визначте порядок і правила безпечного проведення досліду.
2.2.   Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для роботи предметів і матеріалів.
2.3.   Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та Інших предме­тів, необхідних для виконання завдання.
2.4.   Проведіть інструктаж з протипожежної безпеки та евакуації учнів під час пожежі.
2.5.   Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
2.6.   Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доруче­на вчителем.
2.7.   Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3.  Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. У кабінеті та лабораторії не дозволяється:
а)  користуватися електронагрівачами з відкритою спіраллю;
б) залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші на­ грівальні прилади й електропристрої під час роботи;
в)  тримати легкозаймисті та горючі речовини біля відкритого вог­ню, нагрівальних приладів, пальників тощо;
г)  використовувати несправну електромережу та електрообладнання.
4.  Вимоги безпеки після закінчення роботи  
4.1. Відходи, які накопичуються у кабінеті, необхідно збирати в окрему тару, нейтралізувати содою і ліквідувати у місця, узгоджені з органа­ми пожежного нагляду.
4.2. Треба негайно вимкнути електроприлади та прибрати легкозаймисті речовини.
5.  Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1.  Загоряння в кабінеті хімії слід відразу ліквідувати. У разі виникнен­ня пожежі необхідно:
а) повідомити пожежну охорону — 101;
б)  вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;
 в) вимкнути електромережу.
5.2.   Легкозаймисті та горючі рідини й електропроводку необхідно гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником;
5.3.   Знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-яким наявним вогнегасником.
5.4.   Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вим­кнення вентилятора.


Інструкція з безпеки життєдіяльності під час роботи з нагрівальними приладами №

1.  Загальні положення
1.1.Інструкція з безпеки життєдіяльності під час роботи з нагрівальни­ми приладами (далі — Інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення практичних за­нять з хімії (демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт).
1.2.Інструкція розроблена на основі державного нормативного акта про охорону праці ДНАОП 9.2.30- і .06-98 «Правила безпеки під час про­ведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 № 222.
1.3.  Усі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті хімії (учні, лаборанти, вчителі) мають користуватися засобами індивідуального захисту: халатами — на кожному уроці, гумовими рукавицями, за­хисними окулярами — за вказівкою вчителя.
14. Будьте обережні під час роботи з нагрівальними виробами. 1.5. Під час  проведення практичних та лабораторних робіт дозволяється використовувати сухе пальне.
2.  Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.  Чітко визначте порядок і правила безпечного проведення досліду.
2.2.  Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для роботи предметів і матеріалів.
2.3.  Перевірте наявність сірників та надійність нагрівального приладу, необхідного для виконання завдання.
2.4.  Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
2.5.  Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доруче­на вчителем.
2.6.  Сухе пальне, якщо воно вологе, під час горіння може розтріскувати­ся, тому до уроку його потрібно просушити,
2.7.  Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3.  Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1.  Покладіть таблетку сухого пального на керамічну плитку.
3.2.  Затисніть у пробіркотримачі пробірку з водою або розчином (2 мл) у верхній третій її частині так, щоб вона прокручувалася.
3.3.  Запаліть сухе пальне, підносячи збоку сірник. Використаний сір­ник загасіть за допомогою руху руки і покладіть збоку на керамічну плитку.
3.4.   Нагрійте воду або розчин у пробірці, дотримуючись певних правил нагрівання:
•     прогрійте спочатку всю пробірку;
•     продовжуйте нагрівати пробірку в одному місці, де знаходиться ре­човина, до необхідного ефекту (зміни забарвлення, випадіння осаду, виділення газу, закипання);
•     під час перших поштовхів речовини виведіть пробірку з полум'я.

3.5.  Погасіть полум'я ковпачком від спиртівки або порцеляновим ти­глем (ковпачок також підносять збоку).
3.6.  Охолодіть пробірку на повітрі й поставте її у штатив для пробірок.
3.7.  Залишати без нагляду запалені нагрівальні прилади не дозволяється.
4.  Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.   Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять ви­конуйте за вказівкою вчителя.
4.2.   Покладіть брикет спирту, який не догорів, у витяжну шафу.
4.3.   Після закінчення роботи вимите руки з милом, зніміть халат і повісь­те його в шафу, призначену для зберігання спецодягу.
5.  Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1.  Якщо під час занять у кабінеті хімії виникла пожежа, то необхідно діяти за вказівкою вчителя.
5.2.  Загоряння в кабінеті хімії слід відразу ліквідувати. У разі виникнен­ня пожежі необхідно:
а) повідомити пожежну охорону —1 01;
б) вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;
в)   вимкнути електромережу.
5.3.   Легкозаймисті та горючі рідини й електропроводку необхідно гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником.
5.4.   Знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-яким наявним вогнегасником.
5.5.   Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вим­кнення вентилятора.





ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАВЧАЛЬНІ КАБІНЕТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


1. Загальні положення
Положення про навчальні кабінети (далі — кабінети) розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту (651-14) та інших законодавчих актів України.
Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.
Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі — заклад незалежно від типу та форми власності.
Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.
2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів
2.1.  Основна мета створення кабінетів полягає у забезпечені оптимальних умов для організації навчально-виховного процес та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Мін стрів України від 14 січня 2004 року за № 24 (24-2004-п).
2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:
•   організації індивідуального та диференційованого навчання;
• реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
•   забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого на­вчання;
•   організації роботи гуртків та факультативів;
•   проведення засідань шкільних методичних об'єднань;                  
•   індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення  його науково-методичного рівня.                                                        І
2.3.  Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів з метою визначення стану готовності їх до проведення за­нять.
2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим по­становою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (v0063588-01) (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».


3. Типи навчальних кабінетів
3.1. Організація: навчальних кабінетів передбачає:
•    визначення предметної специфіки;
•   розміщення: кабінетів;
• оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до упорядкування та вдосконалення орга­нізаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.
3.2.  У закладах можуть створюватися такі типи навчальних ка­бінетів:
•    кабінети з окремих предметів;
•   комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів — класна кімната з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів.
3.3.  У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біології, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої пра­ці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до цих кабіне­тів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і по­треб закладу.
Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір'я школи.
3.4.  Переважно в початкових школах і загальноосвітніх на­вчальних закладах з малою наповнюваністю класів можуть ство­рюватися комбінована кабінети для викладання споріднених пред­метів.
Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад
хімії та біології, фізики й астрономії, біології і природознавства, правознавства та історії, мови й літератури тощо.
3.5.  Майстерні для проведення занять з технічних та обслу­говуючих видів праці й комбіновані кабінети— розміщують на першому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних при­міщень, і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір'я.
3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних на­вчальних дисциплін (за умови, що школа не обслуговується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).
3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові — не вище третього, згідно з ДБН В.2.2-3-97П.3.8.
3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, роз­міщення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на повер­хах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9 класів, для 10-12 кла­сів — на іншому (в іншому блоці або секції).
Класні кімнати для учнів 1-х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4-х — не вище третього, згідно з ДБН В.2.2-3-97 п. 3.29.
3.9. Розташування кабінетів може змінюватися відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи інших причин.


4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів
4.1.  Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відпо­відно до типових переліків навчально-наочних посібників, техніч­них засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.
4.2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кім­натах) та майстернях має відповідати санітарно-гігієнічним прави­лам та нормам (п. 8.2 ДСанШН 5.5.2.008-01 (v0063588-01)) і здій­снюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та спору­ди навчальних закладів».
У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і стар­шої школи встановлюються шкільні меблі: парти, (одно-)двомісні учнівські столи та стільці учнівські, у кабінетах хімії, фізики та біології — спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5, 6 ростовими групами).
Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору. Зріст учнів до 115см (1-ша група)— лінія оранжевого кольору, 115-130 см (2-га група) — фіоліетового, 130-145 см (3-я група)— жовтого, 146-160 см (4-та група) — червоного, 161-175 см (5-та група) — зе­леного і більше 175 см (6-та група) —блакитного.
Парти (столи   учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець   мають бути однієї групи (п. 8.2. ДСанПШ 5.5.2.008-01 (v0063588-01)).
У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наяв­ність меблів двох -трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з антропометричними да­ними школярів. У rласних кімнатах повинна бути нанесена кольо­рова мірна вертикальна лінійка для визначення учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01)).
4.3.  Робочі місwя вчителів фізики, хімії, біології та трудового навчання монтуються: на підвищенні, обладнуються демонстрацій­ним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською части­ною — висотою 75 ом). Тумби стола оснащують спеціальними при­строями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висотою 90 см) підво­дять електричний струм, воду й каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічих та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним: доступом до неї.
У кабінеті хімії необхідно обладнати демонстраційний стіл витяжною шафою (розміром 64x85x250 см) під кутом 45°, додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01).
4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємопов'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазної-(від 5 до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 100 В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток, з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою).
До учнівських  столів у кабінеті фізики підводиться постійній електричний струм (до 42 В).
4.5.  У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.
Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять ро­бочих площ може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.
На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета може бути:        
•   розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних карток зі словами, літерами, складами, реченнями, цифрами та лічильним матеріалом тощо — для початкових класів;
•  нанесено контурну карту України або півкуль — для кабінету географії;
• нанесено графічну сітку для проведення уроків каліграфічного письма — для початкової школи;
• накреслено графічну сітку для побудови графіків — у кабінетах математики й фізики.
Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріплення­ми для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим ко­льором для нанесення написів з допомогою спеціальних фломасте­рів.
Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінетах галузі тех­нологій і математики розміщують демонстраційні креслярські ін­струменти.
4.6. Лабораторні приміщення відповідно до специфіки облад­нуються: витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів та лабораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників і для занять, однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта, столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дис­тилятором, які монтуються на стіні.
4.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо залежно від розміру, виду й матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений. Посуд для збереження реактивів повинен мати етикетки з чітким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хіміч­них реактивів повинні замикатися.
Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, легкі, горючі й органічні речовини, кислоти). На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з написом «Отрута», з горючими — етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику — « Вогненебезпечно!».
4.8. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позна­чаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.
8.9. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.           
4.10. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд, міндобрива тощо), за­носяться до матеріальної книги
4.11. Облік та списання морально та фізично застарілого облад­нанні, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.
4.12. Кабінети й майстерні мають бути забезпечені:
•   аптечкою з набором медикаментів для надання першої медич­ної допомоги;
• Первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил Пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України (z0800-98).
4.13. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються НАПБ В.01.050-98/920 Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.9Н № 348/70 (z0800-98), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (зі змінами й доповненнями).
5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів
5.1.  Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмет типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначеннх переліків.
5.2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп. У кабінеті (класній кімнаті), лабораторних приміщеннях по секціях меблів спеціального призначення.
5.3. У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична карто­тека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.
5.4.  У кабінеті фізики, інформатики, хімії, майстернях трудо­вого навчання, обслуговуючої праці має бути інструкція і журнали ввідного та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.
5.5. Додатково кабінети можуть бути оснащені:
•   підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;
•   фаховими журналами;
•   інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки Укра­їни;
•бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довід­ково-інформаційної і методичної літератури;
•   матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробка­ми відкритих уроків та виховних заходів;
• інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;
•   краєзнавчими матеріалами;
•  інструментами й матеріалами для відновлення і виготовлення саморобних засобів навчання.
6. Оформлення навчальних кабінетів
6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний на­рис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет фізики», «Кабінет хімії», «Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних тех­нологій навчання» тощо. Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас початкової школи, наприклад «1-А клас».
6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
6.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:
• державна символіка;
• інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;
•  портрети видатних учених, письменників, композиторів;
•  таблиці сталих величин, основних формул;
• еволюція органічного світу та його класифікація;
•  таблиця періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва;
•   електрохімічний ряд напруг металів, розчинність солей, основ і кислот;
•   системи вимірювання фізичних одиниць;
• політична карта світу, політико-адміністративна карта Украї­ни, фізична карта України тощо.
6.4. У класних кімнатах початкової школи необхідно розмістити:
•   правила пожежної безпеки та дорожнього руху;
•  класний куточок, де записано права й обов'язки школярів, пра­вила поведінки учнів, органи самоврядування, відображено життя колективу класу.
6.5. У секційних шафах кабінетів демонструються прилади, ко­лекції, муляжі тощо.
6.6. До експозицій змінного характеру належать:
•   виставка кращих робіт учнів;
• матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тема­тичного оцінювання, державної атестації;
• додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зо­крема, про життєвий і творчий шлях письменників, учених, висвітлення поточних подій у нашій країні та за її межами;
•   матеріали краєзнавчого характеру;
•   результати експериментальної та дослідної роботи учнів;
• результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.
Матеріали експозицій оновлюються під час переходу до вивчення нової теми.
6.7. Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на стінах.
6.8. Навчальні кабінети загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними термометрами або психрометрами.
7. Керівництво навчальним кабінетом
7.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів наказом по загальноосвітньому навчальному закладу.
7.2.  Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.
7.3. До обов'язків завідувача кабінетом належать:
•   складання перспективного плану оснащення кабінету;
•   забезпечення умов для проведення уроків;
•   сприяння оновленню та вдосконаленню матеріальної бази кабі­нету;
•   систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;
• забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та по­жежної безпеки, чистоти, порядку тощо;
• систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про норі надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;
• керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його ква­ліфікації.
7.4. Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) завіду­вача кабінетом (майстернею) загальноосвітніх навчальних закла­дів встановлюється згідно з наказом МОН України від 29.03.2001 № 161 (z0303-01), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2001 за № 303/5494.
7.5. Перспективний план оснащення кабінету засобами на­вчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором закладу, у разі необхідності (за­купівля і встановлення нового складного обладнання) — з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарної епідеміологічної служби та пожежної охорони.
Відповідно до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОН України від 05.02.2001 № 45 (z0146-01) і зареєстрованого в Міністерстві юс­тиції України 19.02.2001 за № 146/5337, і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота й матеріально-технічне оснащення навчальних кабінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою загальноосвітнього навчального закладу.
7.6. За згодою директора (заступника директора) закладу при­міщення кабінетів можуть використовуватися для проведення уро­ків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.
7.7. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідаль­ність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних посібників, посуду, хімічних реактивів і матеріалів тощо.
7.8. До обов'язків лаборанта належать:
•  систематичне вдосконалення своїх знань, практичних умінь і навичок із забезпечення викладання навчального предмета;
забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти повітря і порядку розміщення засобів навчання і шкільного обладнання;
• сприяння справності навчального обладнання; 
• збереження в належному порядку протипожежних засобів і за­собів першої медичної допомоги;
• утримання навчального обладнання в робочому стані й забезпе­чення безпеки під час виконання учнями лабораторних і прак­тичних робіт, фізичного практикуму;
•   дотримання вимог правил пожежної безпеки;
• допомога вчителю в організації проведення демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт, позаурочної роботи з навчального предмета;
• щоденне наведення загального порядку в лабораторії, дотри­мання вимог з техніки безпеки під час закриття кранів для води, вимикання струму на розподільному щиту, освітлення, нагрівальних приладів, миття лабораторного посуду тощо.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Для уникнення спаму всі коментарі публікуються після схвалення модератором!
Дякую за Ваші відгуки та пропозиції!

Що подобається мені на уроках хімії?