Державна програма "Вчитель"

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою

Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. № 379

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ВЧИТЕЛЬ»

Загальна частина

Освіта є пріоритетною сферою в соціально-економічному, духовному і культурному розвитку Української держави. Ключова роль у системі осві ти належить учителю. Саме через діяльність педагога реалізується держав на політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного по тенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і при множення культурної спадщини.

Напрями державної політики у сфері освіти визначено Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-тех нічну освіту», «Про вищу освіту», відповідними актами Президента Украї ни та Кабінету Міністрів України.

Досягнуті результати розбудови національної системи освіти, її демо кратизації за роки незалежності України проаналізовано на II Всеукраїнсь кому з'їзді працівників освіти (2001 рік), її подальшу стратегію визначено у Національній доктрині розвитку освіти.

Перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспіль ства неможливий без впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання, максимальної індивідуалізації навчального процесу, створення умов для саморозвитку і самонавчання дітей, осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цінностей.

Водночас система освіти ще позбавлена належної державної підтрим ки, зокрема у посиленні кадрового потенціалу та поліпшенні фінансуван ня, і насамперед - оплати праці педагогічних працівників, приведенні

її рівня у відповідність до вимог законодавства, а також у забезпеченні су часними навчальними та інформаційними засобами, зміцненні матері ально-технічної бази навчальних закладів.

Не подолано вплив негативних чинників, що спричиняють відплив висококваліфікованих педагогічних працівників до інших сфер. З кожним роком стає відчутнішою нестача вчителів, вихователів, майстрів виробни чого навчання та інших педагогічних працівників. Професія вчителя втра чає престиж. Існує невідповідність між суспільною роллю і соціальним ста тусом педагога.

Потребує вдосконалення система підготовки педагогічних працівників для професійно-технічних навчальних закладів. Мережа спеціалізованих вищих навчальних закладів, що забезпечують підготовку викладачів, майстрів виробничого навчання та педагогів професійного навчання за га лузями виробництва та сферами діяльності, ще недостатня.

.Відчутними є також негативні соціальні наслідки, пов'язані із змен шенням у навчальних закладах питомої ваги педагогів-чоловіків. Особливо це стосується керівного складу навчальних закладів державної та комунальної форми власності.

Не врегульованими залишаються питання прогнозування потреби в педагогічних працівниках, визначення обсягів державного замовлення на їх підготовку. Спостерігається міжрегіональна диспропорція в обсягах підготовки педагогів, не відпрацьовано механізм інформування випускників про наявність вакансій у Навчальних закладах тощо.

Не вирішено ряд питань, пов'язаних з професійною орієнтацією учнів, особливо сільських, на педагогічні професії та попередньою підготовкою їх до вступу у вищі навчальні заклади.

Необхідно вдосконалити механізм цільової підготовки вчителів, на самперед гостродефіцитних спеціальностей, та їх працевлаштування як у міській, так і в сільській місцевості.

Потребує оновлення зміст педагогічної освіти, зокрема стосовно забезпечення випереджувального спрямування підготовки педагогічних працівників, оптимального співвідношення між професійно-педагогічною, фундаментальною та соціально-гуманітарною підготовкою вчителя. Необ хідно ліквідувати розрив між змістом педагогічної освіти і досягненнями педагогічної науки та практики, здійснювати наукове супроводження інно ваційних технологій.

З переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст осві ти, структуру і 12-річний термін навчання відчувається гостра потреба в навчально-методичних посібниках з психології і педагогіки, методики навчання та виховання.

Важливою є також проблема поліпшення культурологічної, мовної (з української та іноземних мов), психолого-педагогічної, комп'ютерної, методичної, практичної підготовки вчителів. Зокрема, для забезпечення в повному обсязі передбаченого типовими навчальними планами перехо ду до вивчення іноземної мови, починаючи з 2 класу, необхідно здійснюва ти підготовку вчителів іноземної мови до роботи в початковій школі, для чого слід розробити і впровадити сучасні технології, що базуються на роз витку мовленнєвої діяльності учнів.

У системі педагогічної освіти повільно впроваджуються багатовар іантні моделі і програми здобуття педагогічної освіти, не забезпечується диференційована підготовка педагогічних працівників для роботи з обдарованими дітьми у навчальних закладах нового типу. Особливо гостро постала проблема вдосконалення підготовки вчителів для ро боти з дітьми, які мають вади у фізичному, розумовому і психічному розвитку.

До числа пріоритетних і невідкладних у сфері технологічної модерні зації педагогічної освіти та професійної діяльності вчителя належать зав дання комп'ютеризації навчальних закладів, інформатизації навчально-виховного процесу.

Через відсутність єдиного центру педагогічної інформації та інформа ційно-комунікаційної мережі обміну нею поки що недостатньо викорис товується потенціал наукових педагогічних бібліотек та бібліотек навчаль них закладів.

Не відповідає нинішнім запитам учителя система післядипломної освіти через недостатні індивідуалізацію та варіативність змісту і форм про фесійного вдосконалення педагогічних працівників. Повільно впрова джується така форма підвищення кваліфікації і перепідготовки педагогів, як дистанційна освіта.

Незначну роль у підвищенні рівня психолого-педагогічної компетент ності населення відіграє педагогічна просвіта.

Недостатньою є участь регіонів у розв'язанні проблем освіти, зокрема не вишукуються можливості для поліпшення матеріального становища

педагогічних працівників, заохочення їх до новаторства у навчанні, вихо ванні та громадській діяльності, зміцненні матеріальної бази навчальних закладів.

Державна програма «Вчитель» спрямована на розв'язання проблем, пов'язаних з підготовкою, професійною діяльністю та післядипломною освітою педагогічних працівників, на забезпечення гарантованої держав ної підтримки у цій сфері.

Мета та основні завдання

Метою Програми є визначення невідкладних і перспективних заходів щодо реалізації основних напрямів модернізації системи освіти з ураху ванням вимог сучасного інформаційно-технологічного суспільства, забез печення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації пе дагогічних працівників та утвердження їх високого соціального статусу в суспільстві.

Цієї мети передбачається досягти шляхом вирішення таких основних завдань:

·         -оптимізація кадрового забезпечення навчальних закладів;

·         -модернізація системи підготовки педагогічних працівників;

·         -оновлення змісту і форм професійної: діяльності педагогічних пра цівників, удосконалення післядипломної освіти;

·         -підвищення ролі вчителя у формуванні громадянського суспільства;

·         -поглиблення міжнародного співробітництва у сфері новітніх педа гогічних технологій та розширення співпраці з діаспорою;

·         -підвищення рівня соціально-економічного і фінансового забезпе чення підготовки педагогічних працівників, їх професійної діяльності та післядипломної освіти.

Програму розроблено на період до 2012 року і з урахуванням поступо вості переходу загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, струк туру і 12-річний термін навчання передбачено реалізувати поетапно - 2002-2005, 2006-2010 і 2011-2012 роки.

Фінансове і ресурсне забезпечення виконання Програми Фінансування виконання Програми здійснюватиметься в межах асиг нувань, передбачених центральними та місцевими органами виконавчої влади, що є виконавцями заходів Програми, у державному і місцевих бюд жетах та з інших джерел, не заборонених законодавством:

(тис. гривень)

Рік	Орієнтовний обсяг	У тому числі
	фінансування	державний бюджет	місцеві бюджети	інші джерела
І етап (2002-2005 роки)
2002
2003	12741	9044	3390	307
2004	14721	11129	3290	302
2005	16818,5	11426,5	5090	302
Разом	44280,5	31599,5	11770	911
II етап (2006-2010 роки)
2006	15333,5	9941,5	5090	302
2007	14921	9429	5190	302
2008	14686	9169	5190	327
2009	14071	8559	5190	322
2010	14071	8559	5190	322
Разом	73082,5	45657,5	25850	1575
III етап (2011-2012 роки)
201*	14071	8559	5190	322
2012	13671	8259	5090	322
Разом	27742	16818	10280	644
Усього	145105	94075	47900	3130

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, які визначені відповідальними виконавцями Програми, Академія педагогічних наук, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севасто польська міські держадміністрації щороку передбачають у відповідних бюджетах цільові кошти на фінансування виконання основних завдань і заходів Програми.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання основних завдань і заходів Програми забезпечить:

·         -науково обґрунтоване довгострокове прогнозування потреби у педа гогічних і науково-педагогічних працівниках;

·         -стабілізацію кадрового складу дошкільних, загальноосвітніх, поза
шкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

·         -оптимізацію мережі вищих навчальних закладів, у яких здійснюється підготовка педагогічних працівників, та закладів післядипломної освіти, їх інтеграцію для впровадження системи неперервної педагогічної освіти;

·         -розроблення та впровадження нового механізму відбору обдарова ної молоді для одержання педагогічної спеціальності;

·         -оновлення змісту підготовки педагогічних працівників, системи не перервної педагогічної освіти протягом усього життя з урахуванням вимог сучасного інформаційно-технологічного суспільства;

·         -створення діяльнісно орієнтованої системи професійної підготовки
вчителів;

·         -розробка і видання навчально-методичних посібників для студентів
вищих педагогічних навчальних закладів та педагогічних працівників;

·         -створення національної науково-педагогічної інформаційної системи;

·         -комп'ютеризацію навчальних закладів, обладнання їх телекомуні каційними засобами та впровадження сучасних педагогічних технологій;

·         -підвищення професійного рівня педагогічних працівників;

·         -підвищення престижу педагогічної професії у суспільстві та утвер дження високого соціального статусу вчителя;

·         -інтенсифікацію процесу входження України в загальноєвропейський
та світовий освітній простір, збагачення національної освіти зарубіжними
інноваційними технологіями навчання та розширення зв'язків з діаспорою;

·         -поліпшення соціально-економічного становища вчителів, мораль ного і матеріального стимулювання їх професійної діяльності.