Що має змінитись у
найближчі 10 років
5 вересня Рада
проголосувала за законопроект №3491-д, поклавши початок реформі освіти, а 25
вересня його підписав президент Порошенко.
12-річне навчання, яке поділяється на три періоди
Від 2027 року в українських школах повинні запровадити 12-річне навчання,
яке поділятиметься на три періоди:
- · 4 роки початкової школи;
- · 5 років базової середньої школи (гімназії, причому відбір до гімназій скасують);
- · 3 роки профільної середної школи.
Старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного
спрямування.
В академічних ліцеях учні поглиблюватимуть знання для вступу до вищих
навчальних закладів.
У професійних ліцеях, крім загальної середньої освіти, вони отримуватимуть
першу професію.
Після завершення кожного з рівнів результати оцінюватимуться шляхом
державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися у вигляді зовнішнього
незалежного тестування. Однак для учнів молодшої школи така атестація
здійснюватиметься лише для моніторингу.
Початкова і базова середня школа можуть бути як частинами одного
навчального закладу, так і різними навчальними закладами. Водночас планується,
що профільна школа від 2027 року, коли з'явиться 10 клас учнів, які навчалися
за новою системою, буде відділена від гімназії.
Нова українська школа дозволить перейти від чотирирічного до трирічного
бакалавріату у ВНЗ за більшістю спеціальностей.
Мова навчання
За словами міністра освіти Лілії Гриневич найбільш конфліктною в освітній
реформі стала стаття про мову викладання.
Йдеться про гарантії гарантованого Конституцією права нацменшин на навчання
рідною мовою і водночас надання їм можливості оволодіння українською мовою.
За словами міністра, рішенням стало плавне збільшення кількості
предметів, які викладаються українською, з середньої школи
Передбачається, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть предмети рідною для
себе мовою, у 5-9 класах буде вводитися кілька предметів українською мовою
викладання, "а у старшій школі це можуть бути майже всі предмети
українською", розповіла Гриневич.
Такий сценарій передбачений для всіх нацменшин, у тому числі і для
шкіл з виключно російською мовою викладання.
Народний депутат Вікторія Сюмар на своїй сторінці у Facebook зазначила, що,
згідно з новим законом, російських шкіл комунальної власності не буде взагалі.
Новий зміст та методики навчання
Освітня реформа передбачає, що головною метою навчання стане оволодіння
учнями певним набором компетентностей та наскрізних вмінь.
Компетентність - це впорядковані знання та вміння застосувати їх у житті.
Закон передбачає наступні компетентності:
1.
вільне володіння державною мовою;
2.
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
щонайменше однією з іноземних мов;
3.
математична компетентність;
4.
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
5.
інноваційність;
6.
екологічна компетентність;
7.
інформаційно-комунікаційна компетентність.
8.
навчання впродовж життя;
9.
громадянські та соціальні компетентності,
пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини,
добробутом та здоровим способом життя;
10. культурна компетентність;
11. підприємливість та фінансова грамотність;
12. інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Усі компетентності повинні об'єднувати наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово,
критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію,
творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати
ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими.
Нова українська школа повинна давати учням не лише знання, а й вміння їх
застосовувати.
Зміни мають початись вже у 2018 році, коли діти підуть у перший клас з
новими підручниками та підготованими викладачами.
Можливість створити індивідуальний
навчальний план
Батьки разом з учнем та школою зможуть створити індивідуальний навчальний
план, який буде визначати послідовність, форму і темп засвоєння навчальної
програми дитиною.
Наприклад, якщо батько дитини вільно володіє англійською, він може написати
заяву на ім'я директора школи і запевнити, що він сам буде навчати дитину
іноземної мови. Рішення про це буде прийнято, якщо його затвердить Педагогічна
рада школи.
Крім того, батьки зможуть брати участь у розробці індивідуальних програм
розвитку для дітей з особливими потребами.
Можливість навчатися вдома
Новий закон передбачає кілька форм навчання вдома:
·
дистанційне навчання - коли учень навчається у школі через інтернет;
·
екстернатне навчання, яке перебачає самостійне оволодіння навчальним
матеріалом;
·
сімейне або домашнє навчання, коли освіту забезпечують батьки;
·
педагогічний патронаж - якщо дитина через стан здоров'я не може відвідувати
заняття у школі, за нею закріплюють вчителя, який навчає її вдома.
Нова система контролю якості освіти
Місцеві органи влади втратять право контролювати освітній процес, у їхніх
повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища.
На базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний
орган – Агентство забезпечення якості освіти. До його
повноважень належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої
освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними,
забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.
Єдиним державним заходом планового контролю над школою буде інституційний
аудит закладу освіти, який відбуватиметься раз на 10 років.
Такий аудит у виключних випадках можна буде провести у позаплановому
порядку.
Державна служба якості освіти також отримує повноваження звертатися до
судів з позовами, наприклад, якщо класи переповнені чи місцева влада не створює
нормальні умови для роботи і навчання дітей.
Підвищення зарплат і нова система мотивації для вчителів
Прийняття нового закону передбачає підвищення мінімальної заробітної плати
вчителів до чотирьох прожиткових мінімумів (на даний час прожитковий мінімум
становить 1684 гривні) для працездатних громадян поетапно до 2023 року.
Запроваджується система добровільної зовнішньої незалежної сертифікації
вчителів - перевірки педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися
з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання (навчання
через діяльність, формування критичного мислення, організація роботи у групах,
проектна робота тощо).
Вчителі, які успішно пройдуть цю сертифікацію, отримуватимуть 20%
надбавки до зарплатні.
Крім того, вчителі зможуть самі обирати місце та форми підвищення
кваліфікації, яку можна буде отримати на тренінгах, у профільних установах та
інших навчальних закладах.
Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5
років не може бути меншою 150 годин. Де саме проходити підвищення
кваліфікації та в який час вчитель має обирати самостійно, підвищення
кваліфікації вчителі будуть зобов'язані проходити щорічно.
Підвищення кваліфікації вчителів фінансуватиметься з держбюджету, навіть
якщо педагоги оберуть платні курси.
Педагоги також зможуть працювати за розробленими ними освітніми програмами
або використовувати типову програму, надану Міносвіти. Держава оцінюватиме лише
результати навчання, а шлях їх досягнення вчитель зможе обирати самостійно.
Директора школи обиратимуть за конкурсом
Обраний за конкурсом директор зможе працювати у якійсь одній школі максимум
дві каденцї - 12 років. Водночас після цього він зможе стати керівником в
іншому навчальному закладі або перейти на іншу посаду.
Директори самі зможуть призначати своїх заступників і педагогічний склад.
Фінансова прозорість
Кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження
усіх коштів, а також їх призначення на своїх сайтах або на сайтах місцевих
управлінь освіти.
Батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає коштів держава, та зможуть
контролювати використання своїх благодійних внесків.
Крім того, новий закон дозволяє робити цілеспрямовані благодійні внески на
користь певної школи.
Можливість участі батьків у батьківській або піклувальній раді
Батьки школярів зможуть брати участь у батьківській або піклувальній раді.
Однак повноваження батьківської ради наразі не деталізовані і мають
визначатися окремим законом та статутом школи.
Водночас у законі описані повноваження піклувальних рад.
Піклувальна рада може брати участь у визначенні стратегії розвитку
школи та контролювати її виконання, залучати додаткове фінансування,
контролювати кошторис, вносити рекомендації, які директор зобов’язаний
розглянути, а також вносити засновнику школи подання про заохочення або
відкликання керівника.
Учасники цієї ради також зможуть брати учать у роботі колегіальних органів
(основний із них - Педагогічна рада) з правом дорадчого голосу та у
призначенні керівника школи – вони мають бути членами конкурсної комісії,
яка обиратиме директора.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Для уникнення спаму всі коментарі публікуються після схвалення модератором!
Дякую за Ваші відгуки та пропозиції!